Смородина біла – еліксир чоловічого здоров’я

 Білі порічки“Рости чорну смородину для онуків, червону для дітей, а білу для себе”. (Народна мудрість).

Звичайна культура, але рідкісна за своїми якостями.

У сучасних садах біла смородина незаслужено скривджена увагою. Їй відводиться не найкраще місце, та належного догляду вона не отримує. Даремно. Біла смородина має посісти гідне місце в кожному саду, запорукою тому – безсумнівні, навіть унікальні достоїнства. Я зроблю відступ і розповім одну цікаву історію.

Розповідає Віктор Петрович:
Мій дід, Степан Іванович, учасник кількох військових кампаній, весь поранений, у першому шлюбі мав 7 дітей. Він пережив свою першу дружину і одружився вдруге у віці 75 років. Від цього шлюбу в нього було ще 5 дітей. Немічним він ніколи не був, завжди в доброму здоров’ї. Помер дід в 1931 році, у віці 104 року під час роботи (колов дрова). Моєму батькові, Петру Степановичу (він був наймолодшим), було тоді 18 років. Тема феноменального здоров’я діда в нашій родині обговорювалася не раз. Мої старші брати (нас було 8 дітей) частенько “випитували” у батька: “Чим харчувався дід, що пив?” Було цікаво, адже наш батько народився, коли дідові було 86 років! Харчування діда було звичайним для небагатої сім’ї. Вів він, як зараз кажуть, здоровий спосіб життя (треба ж дітей піднімати!). Мав великий сад з набором традиційних плодових дерев і ягідників (а сади тоді були далеко не у всіх), і любив він смородинкою побалуватися. Перевагу віддавав білій. Любив сік з неї з медом, особливо після баньки. “Для чоловічого здоров’я”, як він говорив. Скільки себе пам’ятаю, в нашій сім’ї завжди були якісь заготовки з білої смородини. Про особливу користь білої смородини я чув від людей похилого віку неодноразово, але підтвердження учених не знаходив.

Придбав якось чудову книгу доктора сільськогосподарських наук І.С. Ісаєвої (дочка відомого радянського селекціонера С.І. Ісаєва, учня І.В. Мічуріна) “Сад ХХІ століття” (Москва, “РОСМЕН”, 2005). Читаю: “Що ж стосується білої смородини, то особливо притягну до неї увагу чоловіків. У старі часи добра господиня обов’язково підносила на ніч чоловікові кухоль її соку – щоб чоловіча сила міцнішала”. Так це ж про мого діда! Згадали-таки стару мудрість про головне! Зі сказаного Іриною Сергіївною неважко зрозуміти, що біла смородина з таким же успіхом і з тієї ж причини корисна і жінкам, адже все так взаємопов’язано …
Біологічні особливості.

Смородина з білими та червоними плодами належить до одного виду Ribes rubrum L. Кущі більшості сортів пряморослі, стислі, досягають висоти 1,5 м і більше. Основа куща порівняно швидко оголюється. Плодоносять пагони двох-трирічного віку і старше. Найбільше плодових бруньок знаходяться на кордонах приростів, тому основний урожай знаходиться на ярусах ближче до верхівки, однак це не виключає плодоношення уздовж усього пагону. У білої смородини пагоно відновна здатність виражена слабше, ніж у чорної смородини та її кущі утворюють менше нульових (однорічних) пагонів. Гілки білої смородини зберігають продуктивність до 8 років, значно більше, ніж у чорної.

Для білої смородини характерним є неглибоке залягання кореневої системи. Основна маса всмоктуючих коренів знаходиться у верхньому шарі грунту. Насиченість корінням полновозрастного куща дуже висока, тому біла смородина є високо засухоустійкою культурою.

Садити білу смородину потрібно із заглибленням 5-7см (інакше виростуть штамбові кущі) і вертикально, без нахилу (щоб не відбулося самозагущення куща). Біла та червона смородини, на відміну від чорної, не містять в деревині, корі, вічках та листі ефіроносних клітин, тому в них відсутній специфічний для чорної смородини запах. Ягоди білої смородини можуть мати кремовий та жовтий відтінок.

Зимостійкість білої смородини висока. Вона світлолюбива, досить не вибаглива до грунту. На відміну від чорної смородини проявляє велику стійкість до недоліків грунтової вологи і менш болісно переносить підвищену сухість повітря. Менш сприятливі опідзолені грунти, не придатні сильно опідзолені, заболочені та засолені. На піщаних грунтах може рости при забезпеченні внесення органіки при посадці, а також регулярних підгодівлі та поливу.

Кущі смородини білої зовні не відрізняються від червоної, тому будьте пильні і купуйте саджанці тільки у тих, кому ви довіряєте.

 


Ягоди білої смородини в житті людини.

 
За вмістом вітаміну С біла смородина поступається чорній. У білих ягодах цього вітаміну до 45мг /%. У білій смородині є також Р-активні речовини (катехіни, антоціани, лейкоантоціани), необхідні для здоров’я людини (до 5мг /%). Слід зазначити, що вітамін С та Р-активні речовини, взаємодіючи один з одним, різко підвищують опір організму несприятливим факторам зовнішнього середовища. Важливо також поєднання цих двох речовин.

Сахарів в білих ягодах в середньому міститься 7,2%. За цим показником лідирують сорти Баяна та Уральська біла. У сучасних сортах в середньому міститься 1,8% органічних кислот, представлених лимонною, яблучною, винною, саліциловою та янтарною. Необхідно відзначити, що смак ягід визначається не тільки змістом цукрів, але й сахарокислотним коефіцієнтом. Самі солодкі сорти в моїй колекції – Уральська біла та Баяна.

Ягоди білої (та червоної) смородини відрізняються високим вмістом пектинових речовин серед традиційних садових культур. Відома важлива роль цих речовин в лікувально-профілактичному харчуванні. Пектинові речовини, легко утворюючи колоїдні розчини, володіють обволакуючою властивістю. Завдяки цьому, вони сприяють загоєнню виразкових уражень шлунка та кишкового тракту. Величезне значення має властивість пектинових речовин які нейтралізують ат виводять з організму солі важких металів. Встановлено також їх захисна дія при радіоактивному ураженні. Зміст пектинових речовин у білій смородині в середньому становить 8,5%.

За опублікованими даними в ягодах білої смородини містяться вітаміни В1, В2, В9, Н, Е, в невеликих кількостях присутні калій, фосфор, кальцій, магній, залізо, мідь, а йоду міститься в 3 рази більше, ніж в чорній смородині.

Білу смородину рекомендують лікарі для людей (особливо дітей), які страждають алергією на забарвлені ягоди і фрукти.

 

Улюблені сорти.

Зазвичай сорти білої смородини порівнюють з широко відомим сортом “Версальська біла”. Цей сорт мені не подобається, тому що ягоди дрібні та кислуваті. Широкого розповсюдження заслуговують нові високовітамінні великоплідні сорти Баяна (селекціонер Л.В. Баянова) та Уральська біла (селекціонер В.С. Ільїн). Ці сорти з яскраво вираженим солодким освіжаючим смаком однаково притягають і дітей, і дорослих.

Баяна. Один з кращих сортів білої смородини за якістю плодів, врожайності, стійкості до хвороб. Кущ пряморослий, високий, могутній, не вимагає спеціальної обрізки. Кисть довга, щільна і красива. Ягоди білі з кремовим відтінком, солодкі з кислинкою, довго зберігаються на кущі. З них отримують високоякісне вино, гарної консистенції желе, смачні соки. Гарні в заморожуванні і особливо в свіжому вигляді.

Уральська біла. Один із самих солодких сортів білої смородини. Кущі трохи розлогі, ніж Баяна, невибагливий у догляді. Кисті середні, щільні, ягоди ледве жовтуваті, солодкі, довго висять на кущі. Сорт хороший для споживання у свіжому вигляді та в переробці. З цього сорту отримують самі солодкі соки.

Так, в старовину знали, що еліксир чоловічого здоров’я зростає на кущі. Наука ще не визначила формули успіху білої смородини, але вона діє багато століть, тільки ми трішечки підзабули. Як говориться “знання – сила”, але як ми розпорядимося своїми знаннями залежить тільки від нас самих. Садіть, вирощуйте білу смородину, їжте на здоров’я.

Оставить комментарий

<
Яндекс.Метрика
<
2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,