Основні шкідники полуниці (клубніки)

Суничний листоїдGalerucella Tenella

Жовто-бурий жук довжиною 3-4 мм. Харчуючись листям, вигризає в них наскрізні отвори або звивисті ходи. Самка перед цвітінням відкладає на нижню сторону листя або черешка листя яйця, одиночними або невеликими групами. Через 10-15 днів відроджуються личинки та харчуються листям подібно дорослим особинам. Личинки жовті, завдовжки до 0,5 см, з коричневою головою та плямами на спині, покриті короткими, рідкими волосками. Листя при сильному пошкодженні засихають, а ягоди залишаються недорозвиненими. Зимує жук під рослинними залишками.
Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування в період активної життєдіяльності шкідника.

Білокрилка сунична, або алейродид суничний - Aleurodes fragariae

Дуже маленька крилата комаха, зовні, схожа на мікроскопічного білого метелика. Довжина 1,2-1,3, ширина 0,3 мм. Крила вкриті восковим пилком, як борошном. Крил має 2 пари. У спокійному стані вони складаються плоскою кришечкою над черевцем. Розташовуються на нижній стороні листя та висмоктують з них сік. Наполохані, вони швидко злітають і тут же сідають на нижню сторону листя. Білокрилки звичайно тримаються в тіні, уникають місцевості, освітленій прямими сонячними променями. Розмножуються яйцями, які відкладають на нижню сторону листя. З яєць вилуплюються овальні плоскі рухливі шестиногі личинки, які можна розглянути тільки за допомогою лупи при великому збільшенні. Перші години після виходу з яєць личинки рухаються в пошуках зручного місця для харчування та присмоктуються з нижньої сторони листа. Присмоктавшись личинки перестають рухатися, тоді у них атрофуються ноги та вусики. У четвертому віці тіло личинок стає опуклим, покривається восковими виділеннями та перетворюється в пупарий. В результаті внутрішніх змін личинка линяє та виходить доросла крилата комаха (імаго) з довгими вусиками, шістьма ногами та добре розвиненими очима. В залежності від температури личинка закінчує розвиток через 20-30 днів. За вегетаційний період дає 3-4 покоління. Восени, з настанням заморозків вона ховається під листя, траву та під грудки землі і там залишається до весни.
Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Актара в період до цвітіння або після збирання врожаю. Для попередження масового пошкодження суницю вирощують на мульчуючій плівці зі спеціальним сріблястим покриттям, яке дезорієнтує шкідника. Знищення бур’янів, проріджування рослин, осіннє знищення залишків врожаю, гички та листя. Обприскування вогнищ білокрилки, виявлених поблизу плантацій суниці на дикорослих рослинах.

Зелена персикова попелицяMyzus persicae

Попелиця заселяє щільним шаром зеленої маси черешки листя та квітконоси. Рослина помітно слабшає. Рекомендовані способи захисту за допомогою тютюнового відвару, настою гіркого перцю та мильного розчину малоефективні. Масове її розмноження нерідко співпадає з періодом дозрівання ягід, коли застосування пестицидів виключається.
Заходи боротьби – Дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби - обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування до цвітіння або після збирання врожаю. При вирощуванні в теплицях гарні результати дає застосування хижої галиці. Її розселяють, розкладаючи по 1-2 кокона на 1м2 при появі одиничних вогнищ попелиці та відсутності крилатої самки розселительнеці. Якщо вогнищ більше та виявлені крилаті самки, норму випуску ентомофага збільшують в 2-3 рази.

Сунична нематода – Aphelenchoides Fragariae

Дуже небезпечний та часто зустрічаючийся шкідник суниці. У багатьох районах обробітку суниці знижує врожай на 30-40%. Сунична нематода – круглий хробак, довжиною 0,8-1 мм. Тіло витягнуте, майже циліндричне. Нематода заселяє вічка та пазухи листя. В уражених рослин бутони, квітки та зав’язі мають потворну форму, скручені, нагадують цвітну капусту, кущі карликової форми. Сильно уражені кущі суниці залишаються безплідними або утворюють невелику кількість потворних ягід. Особливо сильно пошкодження проявляються на сорті Красуня Загір’я (іноді до 50-70% рослин), Рання Махерауха. Відносно стійкий сорт Фестивальна.
Заходи боротьби. Нематоди здатні до кількох років зберігатися в грунті. Тому основними заходами боротьби є профілактика захворювання: використання завідомо здорової розсади, своєчасна зміна ділянки в культурообороті, видалення бур’янів. Рослини з ознаками ураження і які знаходяться з ними в контакті видаляють та знищують, після чого грунт обробляють 5%-вим розчином залізного купоросу. В якості засобу, що гарантує загибель нематоди в розсаді, застосовують водну термотерапію. Вона дозволяє одночасно позбутися й від кліщів.

Суничний кліщ – Tarsonemus fragariae

Прозорий кліщ має невеликі розміри (самка до 0,2 мм, самець в 1-1,5 раза дрібніший) та невидимий неозброєним оком. Молоді особини мають білувато-прозорий колір, потім стають скловидно жовтуватими або злегка коричневими. Харчується кліщ соком молодого листя, останні зморщуються, набуваючи жовтувато маслянистий відтінок та зазвичай відмирають. Ті, що вижили дорослі листя від здорових відрізняються своєю зморшкуватістю. Сильно уражені кущі суниці стають карликовими, їх продуктивність знижується. Пригнічення рослин особливо позначається в другій половині літа. Суничний кліщ вологолюбивий, особливо сильно розмножується в районах з вологою теплою погодою. Його шкідливість зростає в міру зміни клімату з сухого та жаркого в південній зоні на вологий та теплий в середній і більш північній зоні. Повсюдно шкодить при вирощуванні суниці в теплицях.
Заходи боротьби. Використання для закладання плантацій тільки оздоровленого посадкового матеріалу суниці. Для часткового знищення шкідника на початку росту листя проводять обробку 0,2% розчином кельтанаїлі 0,3% розчином карбофосу. Після збору врожаю і скошування старого листя обробку повторюють.

Біологічні заходи: дуже гарні результати протягом багатьох років показує застосування біопрепарату Актофіт, оскільки період очікування після обробки складає 3 дні, ним можна оброблювати полуницю весь сезон.

Кореневі нематоди – Meloidogine, Pratylenhus, Longidorus, Trichodorus, Rotylenhus

Паразити коренів суниці. Найбільш небезпечні для коренів нематоди з родів Pratylenchus та Meloidogines, а також Longidoras, Trichodorus, Rotylenchus. Пратиленхоз поширений повсюдно та дуже небезпечний для суниці. Характеризується утворенням виразок на коренях. Потім коріння буріють та чорніють, тканини некротизуються. У корені впроваджуються гриби – збудники гнилей та вілту. В результаті рослини гинуть.

Заходи боротьби. Нематоди здатні до кількох років зберігатися в грунті. Тому основними заходами боротьби є профілактика захворювання: використання оздоровленої розсади, своєчасна зміна ділянки в культурооборот, видалення бур’янів. Ефективне застосування біопрепарату Нематофагін. У захищеному грунті для дезинфекції грунту до висаджування розсади можна використовувати препарат базамід-гранулят.

Хрущ (травневий хрущ) – Melolontha melolontha, Melolontha hippocastani

Загальноприйнята назва двох видів жуків роду Melolontha сімейства пластинчатовусих; шкідник рослин. Довжина 22-29 мм. Тіло чорне: надкрила червоно-бурого кольору, опушені білими волосиками. По способі життя всі хрущі подібні. Літати вони починають навесні (у середній смузі – в травні, південніше – в квітні). Харчування відбувається по вечорах, особливо навколо листяних дерев, листя яких жуки об’їдають; тривалість літа – від 20 до 40 днів. Для відкладання яєць самка закопується в грунт на глибину 20-30 см, уникаючи при цьому як занадто щільних грунтів, так і сипучих пісків. Яйцекладка відбувається в 3-4 прийоми, всього самка відкладає до 70 яєць. Через 4-6 тижнів з яєць виходять личинки, які в перший рік харчуються перегноєм, а надалі переходять до харчування коріннями рослин, при цьому вони сильно шкодять. Розвиток личинки триває звичайно 3, іноді 4 роки. На четверте літо життя личинка окуклюється, а через місяць-півтора виходить жук, що зазвичай залишається зимувати в грунті. Личинки обох видів хрущів жовтувато-білого кольору (довжина до 60 мм), практично не відрізняються.

Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування в період активної життєдіяльності шкідника. При відродженні личинок – застосування в систему крапельного зрошення препаратів Маршалл, Базудин, Золон, Актара. При відсутності крапельного зрошення – препарат – Форс (внесення в грунт).

Малинно-суничний довгоносик – Anthonomus Rubi

Сірувато-чорний жук, завдовжки 2-3 мм. Пошкоджує молоде листя, квітконоси та бутони. В період бутонізації та цвітіння на кущах суниці можна зустріти квітконоси з квітконіжками, позбавленими бутонів або з бутонами, що висять на тонкій плівочці. Це результат роботи довгоносика. Найбільшої шкоди жук завдає раннім сортам, виходячи з грунту після зимівлі та під’їду квітконіжки на перших бутонах, що дають найбільш великі ягоди. У ці бутони самка жука відкладає по одному яйцю. Відроджені личинки живляться вмістом бутонів, тут же вони і заляльковуються. Період розвитку личинки – 20-25 днів. Нове покоління жуків харчується молодим листям, вигризаючи в них вузькі отвори. Зимує під грудочками землі на глибині 1-1,5 см або під рослинними залишками.

Заходи боротьби-дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування в період активної життєдіяльності шкідника.
Біологічні заходи: дуже гарні результати протягом багатьох років показує застосування біопрепарату Актофіт, оскільки період очікування після обробки складає 3 дні, ним можна оброблювати полуницю весь сезон.

Капустянка звичайна – Gryllotalpa gryllotalpa

Розповсюджується по всій території України. Мешкає на берегах річок, озер, водойм, луках, зволожених лісових та паркових галявинах,  лугових низинах. Колонії капустянки формуються переважно на перегнійно-глейових грунтах, де достатня кількість рослинної і тваринної їжі, промерзання грунту незначне. Доросла комаха завдовжки 45 – 65 мм, оксамитово – коричнева, з шовковистим відтінком, знизу буро – жовтого кольору, густо опушені дрібними волосками. Передні ноги копальні, короткі, розширені, з потужними зубцями. Гомілка задніх ніг має по 3 – 4 шипа на внутрішній стороні. Надкрила короткі. Крила добре розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок, в стані спокою – у вигляді джгутиків. Яйця за розмірами та формою нагадують зерно проса, діаметром 3 – 3,5 мм. Личинка схожа на дорослу комаху, але без крил. Живе в поверхневому шарі грунту в норах, рідко буває на поверхні, пізно ввечері та вночі робить невеликі перельоти. Добре плаває. Зимують дорослі комахи, німфи та личинки на глибині від 20 – 50 (личинки) до 50 – 100 см (дорослі). На городніх ділянках капустянка улагоджується на зимівлю під купою перегною. Харчуватися капустянка починає при температурі 12 – 14 ° С. Після спарювання самка відкладає яйця (до 360 шт., А іноді і 650) в особливі гнізда в грунт на глибині 10 – 20 см. Ембріональний розвиток триває 10 – 12 днів. Масова поява личинок 1 віку починається з середини червня до кінця липня. Після виходу молоді личинки протягом 3-4 тижнів залишаються в гнізді під охороною самки, а потім розповзаються і ведуть самостійний спосіб життя.
Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – внесення в грунт протравлених приманок на зерновій основі. В якості протруйника при цьому використовують препарати Маршалл, Хінофур, Золон, Базудин. При масовому поширенні шкідника – застосування в систему крапельного зрошення препаратів Маршалл, Базудин, Золон, Актара. При відсутності крапельного зрошення – препарат Форс (внесення в грунт).

Павутинний кліщ – Tetranychus Urticae

Пошкоджені рослини (спочатку окремі листя, а потім цілком кущі) виявляються закутаними тонкою павутиною і засихають. На павутині, особливо при сонячному світлі, добре помітні дрібні, швидко рухаючі білуваті комахи – кліщі. Розміром вони досягають 0,5 мм, однак на тлі аркуша через маскування зеленувато-жовтого кольору неозброєним оком їх важко помітити. Селиться кліщ на нижній стороні розвинених листків. Перші ознаки ураження з’являються на верхній стороні заселених пластинок у вигляді безлічі дрібних світлих крапок. Навесні спочатку розвиваються на смітній рослинності, потім перебираються на суницю. Спалах чисельності шкідника припадає на другу половину періоду плодоношення. Розпізнавання наявності кліща проводиться шляхом періодичного обстеження і перегляду нижнього боку листків.
Заходи боротьби. Використання оздоровленої розсади, сівозміа й вирощування суниці в однорічній культурі. З біологічних заходів найбільш ефективне застосування хижого кліща фітосейлюса. Його слід підселювати, коли помічений шкідник, у співвідношенні хижак-жертва 1:25 або 1:50. Він настільки знижує чисельність шкідника, що в наступні рік-два шкода павутинного кліща неістотна. Хімічні препарати проти павутинного кліща – Актеллік, Омайт, Санмайт, Ортус, Флумайт, Нурелл Д.

Пінниця слинява - Philaenus spumarius

Досить широко поширена цикада, яка отримала таку видову назву в зв’язку з тим, що личинки шкідника живуть як би зануреними у виділену ними пінисту слюноподібну рідину, яка охороняє їх від підсихання та інших несприятливих чинників. Дорослі комахи довжиною до 10 мм, доволі строкатого забарвлення – від світло-жовтого до чорного. Зимують жовто-оранжеві яйця в тканинах листових черешків та молодих стебел суниці та інших трав’янистих рослин. Навесні відроджуються личинки, які зосереджуються на нижній стороні листя, в підставі квіткових кистей або в розгалуженні листових черешків. Личинки цикад висмоктують сік з листя та викликають їх зморшкуватість, потворність і недорозвинення зав’язей. Слюнявки-пінниці – волого та теплолюбиві комахи, тому особливо інтенсивно вони розмножуються в роки з теплим сирим літом.

Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллік, Золон, Актара – обприскування в період активної життєдіяльності шкідника за винятком періоду росту та дозрівання ягід.

Посівні ковалики - Agriotes Sputator

Жуки середньої величини з довгасто-пласким на передньому та задньому кінцях, кілька звуженим тілом; надкрила охоплені з боків відтягнутими кутами переднеспинки; вусики прикріплені попереду очей, у самок звичайно нитковидні, у самців – ступінчасті або гребневидні; передньогрудь ззаду з відростком, який викладається в поглиблення на среднегруді. Яйця у більшості видів довжиною близько 0,5 мм, овальні, гладкі, білі. У личинок щелкунів, або дротяника, тіло червоподібне, подовжене, щільне, сильно хітинозованей, з жовтими або жовто – коричневими покривами трьома парами однакових за розмірами грудних ніг; останній сегмент тіла добре розвинений та забезпечений різними виступами і виростамі. Зимують у грунті личинки різних віків та жуки. Перезимувавши жуки починають виходити в квітні, але роки та відкладання яєць розтягнуті і тривають з травня до початку липня. Яйця відкладають у поверхневий шар грунту під грудочки або в тріщини. Середня плодючість самок різних видів варіює від 1000 до 2000 яєць. Ембріональний розвиток закінчується за 15 – 20 днів. Виходить личинки розвиваються 3 -4 роки. У червні – серпні личинки останнього року життя заляльковуються в грунті на глибині 8 – 15 см. Жуки з’являються через 15 – 20 днів та залишаються в грунті до весни наступного року. Серйозної шкоди завдають їх личинки – дротяники, характер пошкоджень заподіюваних якими, дуже різноманітний. Вони перегризають підземні частини стебла, що супроводжується загибеллю рослини. Проробляють ходи всередині кореня, викликаючи їх загнивання та сприяють проникненню збудників хвороб.
Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування в період активної життєдіяльності шкідника. При відродженні личинок – застосування в систему крапельного зрошення препаратів Маршалл, Базудин, Золон, Актара. При відсутності крапельного зрошення – препарат – Форс (внесення в грунт).

Слимаки

В Україні поширені повсюдно. Екологічний оптимум їх – в межах температури +15 … +17 ° С та відносній вологості повітря близько 100%, тому і шкідливість вище в регіонах достатнього зволоження. Зимують молоді та дорослі особини, найчастіше, на не орних ділянках, в підстилці, дернині, верхньому шарі грунту. Дорослі слимаки, які перезимували, відкладають яйця в червні, а ті які відроджуються з яєць навесні – у липні-серпні. Яйця відкладають під грудочки грунту і в різноманітні поглиблення у вологих місцях. Слимаки виїдають невелику, а іноді практично всю внутрішню частину ягоди, починаючи з нижньої сторони, дотичної з вологим грунтом або підстилкою. На листі вони вигризають великі неправильно-округлі діри, найчастіше в середині листка і набагато рідше по краю. Активні у сутінках, вдень ховаються. Тривалість життя в залежності від виду 1-4 роки.
Заходи боротьби. Своєчасне видалення бур’янів, меліорація ділянки та усунення зайвої вологості грунту. Протруювання грунту до посадки суниці формальдегідом. Розсип в міжряддях негашеного вапна. Добре попереджає пошкодження ягід слимаками мульчування поверхні грунту плівкою.

Стеблова нематода - Ditylenchus Fragariae

Поширена майже в усіх районах обробітку суниці та зустрічається зазвичай окремими осередками. Розселяється в основному розсадою. На ділянці від однієї рослини до іншої нематода переноситься з інвентарем, а також потоками води в дощову погоду і при поливі. Зимує нематода в сердечках і листі. У середній смузі вона дає 4-5 поколінь, оптимальна температура для її розвитку 15-24 ° С. Найбільш численний шкідник в першій половині літа – на початку цвітіння суниці. В кінці літа – після плодоношення – його чисельність помітно знижується. Рослини, пошкоджені стебловою нематодою, відстають у рості, мають кучеряве, зморщене, як би стягнуте по центральній жилці листя. Черешки листя, вуса і квітконоси коротшають, товщають, іноді на них з’являються горбисті здуття – галли. У місцях пошкоджень листя стає дрібнозморшкуватим та з верхньої сторони покривається дрібними бородавчастими пухирцями. Це особливо помітно у підстави листової пластинки. Стеблова нематода різко знижує врожай і якість плодів, які стають потворними, дрібними та жорсткими. При сильному пошкодженні рослини відмирають.

Заходи боротьби Основним методом профілактики є використання оздоровленої розсади, дотримання сівозміни. Ефективне застосування біопрепарату Нематофагін. При масовому ураженні рослин – обприскування препаратом Маршалл або використання цього препарату через крапельну трубку. Подібна обробка не може бути проведена в період цвітіння, зростання та дозрівання ягід.

Трипс тютюновий - Thrips tabaci

Багатоїдний шкідник, поширений повсюдно. Пошкоджує різні культури у відкритому і захищеному грунті. Імаго завдовжки 0,7-1 мм. Забарвлення тіла мінливе – від світло-жовтого до коричневої; вусики – 7-ми членникові; крила вузькі, торочкуваті, злегка затемнені, з двома поздовжніми жилками. Личинка пофарбована в більш світлі тони. Зимують імаго під рослинними залишками або в грунті на глибині 5-7 см. Навесні додаткове харчування трипси проходять на квітучій смітній рослинності, після чого заселяють тютюнові культури. Після спарювання самка відкладає по одному або декілька в проколи на листі, найчастіше поблизу жилок. Плодючість шкідника складає 70-100 яєць. Ембріональний період не перевищує 5-ти днів. Відроджені личинки живляться групами на нижній стороні листя. Через 8-10 днів личинки йдуть у грунт на глибину до 15 см, де розвивається пронімфи. Через тиждень знову з’являються імаго. Для розвитку одного покоління шкідника потрібно 15-30 днів. Всього за вегетаційний період трипси розвиваються в трьох-п’яти поколіннях.

Заходи боротьби – дотримання сівозміни.

Хімічні заходи боротьби – обприскування препаратами Нурелл Д, Шарпей, Карате, Актеллик, Золон – обприскування в період до цвітіння або після збирання врожаю.

Оставить комментарий

<
Яндекс.Метрика
<
2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,