Хвороби та шкідники ожини

Ожиновий кліщ (Eriophyes gracilis)

 Це членистонога тварина з двома парами ніг поширюється за допомогою вітру, комах, а також із зараженим посадковим матеріалом.

Дорослі особини, що перебувають на нижній стороні листя, висмоктують з них сік. Під впливом ферментів, що виділяються кліщами, на листі утворюються гали – горбки червонуватого або жовтуватого кольору. За сезон кліщ формує кілька поколінь. Зимують статевозрілі самки під лусочками кори або біля основи бруньок.

Проти ожинового кліща проводять декілька обробок. Помітивши на листках галли, роблять Перше обприскування, після збору врожаю – друге. Для присадибного садівництва не дозволений жоден препарат. У промислових насадженнях застосовують Актеллік або Колоїдну сірку (норма витрати відповідно 15 мл та 30-40 г на 10 л води).

Златка (Agrilus Ruficollis Fab.)

Доросла комаха – матово блискучий жук із сплющеним тілом. Самка відкладає яйця на кору пагонів. Вилупилися личинки вбурюются в пагони, прогризаючи в них під корою ходи, щільно забиті буроватой “борошном”, потім йдуть глибше – в деревину. Пошкоджені личинками пагони в’януть та засихають. Окуклюются личинки навесні. Молоді жуки прогризають льотний отвір і виходять назовні. Вихід їх починається в кінці травня і триває більше трьох місяців. Дорослі жуки живляться листям. В умовах присадибного сектора безпечний прийом в боротьбі з жуками – струшування. Цю операцію проводять вранці, коли жуки не літають. Під час виходу жуків і через 20 днів після цвітіння ожину можна обприскувати Актеліком або Карате (норма витрати відповідно 15 та 3-4 мл на 10 л води). Оброблені ягоди після дотримання зазначених строків можна використовувати в їжу.

Помаранчева іржа

Одною з хвороб що завдають серйозної шкоди ожині є – помаранчева іржа (може заражати і малину). Збудник зимує у вигляді дифузного міцелію в кореневищах і стеблах. Спори гриба заражають пагони і листя, на верхній стороні яких ясно видно жовті горбики конідіального спороношення. Нижня поверхня листя покривається блискучими помаранчевими пузирчастими плямами. Уражені листя дрібнішають та змінюють форму. Рослини сильно пригнічуються, стають карликовими, не плодоносять.

Виявивши хворі рослини, їх викопують та видаляють з ділянки. Потрібно стежити, щоб при закладанні нових насаджень не попалися хворі рослини. Профілактична міра, що виключає зараження цією хворобою, – обприскування 1%-вою бордоською рідиною до цвітіння та після збирання врожаю.

Антракноз

Вражає ожину та малину. Хворіють листя, черешки й стебла. Характерні ознаки хвороби проявляються після цвітіння. На листі уздовж жилок та на черешках з’являються розкидані дрібні сірі плями з пурпуровою облямівкою. Вони можуть зливатися, утворюючи вдавлені виразки. Зараженню найбільш схильні стебла, на них розвиваються поодинокі плями червонуватого кольору з пурпурною облямівкою, вдавлені в центрі. Зливаючись, плями вражають великі ділянки кори, стебел, покриваються розтріскуючими виразками. При сильному ураженні кора відшаровується, стебла засихають. Пошкоджені рослини більше схильні до впливу сильних морозів, різко знижується їх врожайність.

Зимує патоген у вигляді міцелію в пагонах та конідій – на їх поверхні.

Розвитку гриба сприяє підвищена вологість повітря. Джерелом захворювання може бути заражений посадковий матеріал. Тому при закладці нових насаджень важливо, щоб саджанці були здоровими. Якщо помічені уражені стебла, після збору врожаю їх вирізують та спалюють. Посадки не загущають, щоб вони добре провітрювалися. Підвищити врожайність та стійкість рослин до різних негативних факторів середовища, в тому числі до захворювань, допоможуть підгодівлі фосфорно-калійними та помірними дозами азотних добрив у весняно-літній та осінній періоди. Для своєчасного виявлення рослин, уражених пагоновою галицею, в які потрапляють конідіі антракнозу, необхідно ретельно оглядати пагони під час вегетації. Пошкоджені стебла вирізають та спалюють. Хворі листя згрібають і теж спалюють або закопують. На початку вегетації, коли ожина відростає на 15-30 см, проводять перше обприскування 1%-вою бордоською рідиною. Всього роблять три обробки: першу – до цвітіння, наступні – з інтервалом в два тижні.

Рак

 Захворювання бактеріальної природи. Може вражати не тільки ожину, але й інші ягідні і плодові культури. Бактерії, які впроваджуються в рослину через різного роду ушкодження, викликають посилене ділення клітин, що призводить до утворення на коренях та стеблах наростів зі щільною дерев’янистою консистенцією. Вони можуть бути різної величини, іноді розміром з кулак. Дозрівши, нарости розпадаються. Бактерії потрапляють в землю та перезимовують в ній. У грунті вони можуть зберігатися до року.

Рослини, у яких виявлені ураження стебла або кореневої системи, вибраковують. Якщо вражені органи на дуже цінних сортах, такий садивний матеріал можна використовувати тільки після проведення попередньої підготовки. Для цього нарости на коренях зрізають, витримують саджанці 5 хв у розчині 1%-вого мідного купоросу та промивають у воді. Хвороба добре розвивається на важких запливаючих непровітрюваних грунтах, тому ожину на таких ділянках краще не вирощувати. Міжряддя та пристовбурні кола необхідно ретельно прополювати, оскільки багато бур’янів є рослинами-господарями збудника хвороби.

На ділянках, де виявлений кореневий рак, для оздоровлення грунту висівають люпин, гірчицю, люцерну, коноплю на зелене добриво. На лужних грунтах вносять гіпс або фізіологічно кислі фосфорно-калійні добрива. Внесення тільки азотних добрив не змінить реакцію грунтового поглинаючого комплексу.

Оставить комментарий

<
Яндекс.Метрика
<
2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14,